Новини та анонси
Закон про соцпослуги: 7 ключових нововведень

Закон про соцпослуги: 7 ключових нововведень

Новини та анонси 07 черв. 2019

Понад три місяці – з січня – новий закон про соціальні послуги чекав на підпис президента України.

Проте, цей термін значно коротший ніж роки очікування на зміни, які мають відбутися у цій сфері.

Що ж таке, власне, соцпослуги?

Чому реформа системи соціальних послуг така важлива?

Поясню детально.

ПОСЛУГА, А НЕ СУБСИДІЯ

Без сумніву, реформа системи соцпослуг є найважливішою у сфері соціальної політики за останні 10 років, адже на відміну від інших механізмів соцзахисту (пільги, виплати, соціальні допомоги, субсидії) реально може допомогти людині подолати або мінімізувати наслідки складних життєвих обставин.

Зазвичай, коли ми чуємо "соціальні послуги", то уявляємо собі саме оформлення субсидії, допомоги при народженні чи просто отримання чергової довідки у відділі соціального забезпечення.

Проте, соцпослуги не мають нічого спільного з вищеназваними адміністративними послугами.

 

Згідно нового закону:

Соціальні послуги – це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають.

Варто також окремо наголосити на такому понятті:

Складні життєві обставини (далі – СЖО) – це обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров’я та розвиток особи, функціонування сім’ї, які особа/сім’я не може подолати самостійно.

Розібратися в тому, що собою являють соцпослуги, нам допоможе розгляд життєвої ситуації сім᾿ї Іванчуків:

- тато Степан, 38 років – працює сезонно, іноді зловживає алкоголем;

- мама Ольга, 35 років – не працює, перебуває у декретній відпустці, має проблеми зі здоров᾿ям (потребує операції, але не може залишити 2-х дітей без догляду);

- син Дмитро, 9 років – дитина з інвалідністю (підгрупа А – потребує постійного цілодобового догляду), перебуває постійно вдома;

- син Іван, 9 років – дитина з інвалідністю (має порушення опорно-рухового апарату), навчається у спеціальній школі за 50 км від дому, батьки забирають додому на канікули.

Фахівець із соціальної роботи, який навідався у сім᾿ю визначив, що сім᾿я малозабезпечена і перебуває у СЖО.

Іванчуки вже отримують підтримку від держави і громади у вигляді грошових виплат (допомога на дітей з інвалідністю, надбавка по догляду за дитиною з інвалідністю, допомога малозабезпеченим сім᾿ям), а також субсидію на оплату житлово-комунальних послуг, пільги, інколи – матеріальну допомогу від громади.

Чи допомагають ці численні заходи подолати СЖО, в яких опинилася сім᾿я?

Очевидно, що ні. Бо їхня проблема не у нестачі коштів (принаймні, не основна), а в тому, що батьки з різних причин не спроможні забезпечувати сім᾿ю і самостійно впоратись з цими обставинами.

Матеріальна допомога від громади не здатна змінити відношення батька до своєї відповідальності за родину (на жаль, часто навпаки), допомога малозабезпеченим сім᾿ям – не допоможе мамі вирішити питання зі здоров᾿ям, виплати по інвалідності – соціалізувати Дмитра у громаді та повернути в сім᾿ю Івана…

Подолати СЖО у сім᾿ї Іванчуків зможе лише надання якісних соціальних послуг, а саме:

- вся сім᾿я має перебувати під соціальним супроводом фахівця з соціальної роботи, завдання якого, зокрема, полягає в оцінці ситуації і складанні індивідуального плану, навчання та розвиток навичок, сприяння в отриманні психологічної допомоги, інформуванні консультування тощо;

- тато Степан має отримати послугу соціальної адаптації, яка передбачає, зокрема, корекцію психологічного стану та поведінки в повсякденному житті, надання психологічної підтримки, сприяння працевлаштуванню, допомога у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків;

- мама Ольга потребує послуги тимчасового відпочинку для батьків або осіб, які їх замінюють, що здійснюють догляд за дітьми з інвалідністю – це дасть їй можливість лягти до лікарні, зробити операцію і покращити стан здоров᾿я;

- син Дмитро потребує соціальної послуги денного догляду – це перебування у центрах, відділеннях для дітей з інвалідністю впродовж дня під наглядом фахівців, де діти отримують реабілітаційні послуги, де формуються та підтримуються їхні навички самообслуговування, надається психологічна підтримка, організовується дозвілля;

 

- син Іван має повернутися додому – жити в сім᾿ї і навчатися в громаді, в інклюзивному класі. Там він може отримувати соцпослугу супроводу під час інклюзивного навчання.

За умови отримання цих послуг життя родини Іванчуків має шанс налагодитися і СЖО можуть бути подолані або принаймні мінімізовані їхні негативні наслідки.

Нині діє "старий" закон про соціальні послуги, який був прийнятий у далекому 2003 році. Більшість перерахованих вище послуг можуть надаватися вже давно: розроблені стандарти і система ніби готова.

Що ж заважало цьому? Чому потрібно було приймати новий закон?

Відповідь нижче, у семи ключових нововведеннях, що вступлять у силу з 1 січня 2020 року:

1.Соцпослуги – власні повноваження громад

З наступного року саме до відання виконавчих органів міських рад, міст обласного значення та рад об’єднаних територіальних громад належить забезпечення надання соціальних послуг відповідно до закону.

 

До повноважень цих органів належатиме, зокрема, визначення потреб населення у соціальних послугах, інформування про їх перелік, забезпечення їх фінансування, а також забезпечення підвищення компетентності і кваліфікації надавачів соціальних послуг.

 

Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських рад міст обласного значення, а також виконавчі органи сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад забезпечують безпосередньо отримання надання базових соціальних послуг.

 

  1. Базові соцпослуги

Це одна з найбільших перемог цього закону. Зовсім скоро в кожній громаді, при наявності потреби, мають бути розвинуті наступні послуги, які умовно можна поділити на такі групи:

 

- превентивні/профілактичні: консультування, інформування, соціальна профілактика;

- для осіб/сімей, що потрапили у складні життєві обставини: соціальний супровід, соціальна адаптація, соціальна інтеграція та реінтеграція, натуральна допомога, представництво інтересів, посередництво (медіація);

- для осіб з інвалідністю та похилого віку: підтримане проживання, догляд вдома, фізичний супровід осіб з інвалідністю, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колясках, порушення зору, переклад жестовою мовою;

- для дітей з інвалідністю: супровід під час інклюзивного навчання, денний догляд;

- кризові послуги: екстрене (кризове) втручання; надання притулку;

- для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних.

 

Як видно, перелік достатньо великий і пов᾿язано це з тим, що всі ці послуги мають надаватися у громаді, максимально наближено до проживання людини, що їх потребує.

 

  1. Демонополізація ринку

Законом встановлюються єдині вимоги до надавачів соціальних послуг усіх форм власності: державних, комунальних і недержавних.

 

До надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього закону без здійснення підприємницької діяльності.

Визначено, що надавачі недержавного сектору можуть бути залучені шляхом соціального замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соціальних проектів, соціальних програм тощо.

Забезпечення надання соціальних послуг шляхом соціального замовлення здійснюється шляхом компенсації надавачам соціальних послуг вартості наданих ними соціальних послуг.

до списку новин
Підтримати можна натиснувши кнопку

Або переказати гроші за реквізитами, зазначеними в розділі «Реквізити»

Допомогти зараз
UKRAINE